Як (не) стати токсичним лідером?

Коли я став викладати лідерство, то старався не згадувати негативні приклади. Зосереджувався на теоріях, моделях лідерства, прикладах ефективного, морального, духовного лідерства. Чомусь не хотілося тратити час на розмови про корумпованих політиків, секс-скандали, нечесних, надміру амбіційних лідерів, які зруйнували бізнес, погано вплинули на своє оточення, організацію, спільноту. Але потім я усвідомив, що просто не можу обійти цю тему, тому що речі треба називати своїми іменами. І, на жаль, досить відомі впливові люди з серйозними повноваженнями іноді ведуть себе токсично. Тому я став проводити семінари про токсичне лідерство — як його розпізнати в організації, в собі та як його подолати.

Коли ми говоримо про токсичність, маємо на увазі не лише керівників, але й співпрацівників, послідовників, тих, хто їх обирає, тих, хто не протестує, а іноді навіть підштовхує до цього.

Токсичне лідерство — це будь-які дії, спрямовані на погіршення благополуччя людей: чи матеріального, чи психологічного, чи духовного. Наприклад, працівник не дуже впевнений у собі. А керівник дає йому такі завдання, так впливає, щоб той став ще більш невпевнений, щоб маніпулювати ним. Наприклад, працівник темпераментний. А лідер навмисно доводить його до кипіння, щоб потім звинуватити в неврівноваженості й при потребі звільнити. Такий лідер не допомагає конструктивно виправляти помилки, а принижує, дискредитує, тероризує підлеглих. У такій атмосфері процвітають нездорова конкуренція, плітки, конфлікти, немає довіри один до одного. Люди — ніби паралізовані, бояться щось сказати, виявити ініціативу. Або, наприклад, лідер може підживлювати ілюзії людини з метою зміцнення особистої влади: «Так, у тебе великий потенціал, тримайся мене, радься зі мною — і я тебе виведу в люди! Запорука твого успіху — це я». Токсичний лідер підриває самооцінку працівника й здатність діяти самостійно, уводить його в залежність від себе. Такий керівник не висловлює позитивної психологічної підтримки, не хвалить, але завжди вказує на недоліки. Це вбиває будь-яку творчість.

Ще один прояв токсичного лідерства — відкидання конструктивної критики, примус до згоди й послуху. «Коли я захочу почути вашу думку, я вам повідомлю!» Це призводить до того, що люди перестають висловлювати зауваження — навіть тоді, коли явно бачать небезпеку. Багато лідерів не розуміють, що вони створюють навколо себе таку атмосферу, у якій їх навіть ніхто не підстрахує. Тобто їхня токсичність шкодить їм самим.

Поки людина не усвідомить своєї залежності, вона буде опиратися будь-яким пропозиціям допомоги. Поки керівник думає, що він усе робить правильно, нічого не зміниться. Якщо самі працівники не будуть зупиняти негативний вплив, провокувати відверті розмови, токсичність тільки поширюватиметься. Потрібно говорити, викривати токсичність, принаймні намагатися.

Мені здається, багато людей мають менталітет настільки просякнутий токсичною культурою, що вони самі шукають таких керівників. Наприклад, народ, який страждає на манію величі буде обирати президента, який проголошує: «Ми — найкращі у світі! Ми усіх переможемо!» Вони будуть зачаровані ним і не хотітимуть міняти на іншого. Хвалитимуть і коритимуться. «А нам і потрібен строгий правитель, який би нас карав!» Незрілість, відсутність особистих переконань, аморальність людей призводить до того, що вони обирають подібного до себе. Вони тягнуться один до одного. І такий лідер на них паразитуватиме.

У кожній організації з самого початку потрібно закладати принципи підзвітності, зворотного зв’язку, свободи висловлення думок, обговорення успіхів і невдач. Якщо це не закладено від початку, потім дуже важко змінювати й зцілювати такий колектив. Якщо зміни не відбуваються, то кожен сам вирішує, чи варто лишатися в такому середовищі й страждати, чи залишити його, втративши роботу.

То що потрібно робити, щоб стати токсичним лідером? Що потрібно робити, щоб у квартирі стало брудно? Відповідь: нічого. Тобто, не прибирати. Що робити, щоб отримати ожиріння? Нічого! Не обмежувати себе в їжі, уникати фізичних вправ. Що робити, щоб захворіти? Нічого! Не доглядати за собою. Найпростіший шлях до токсичного лідерства — нічого не робити, не працювати над собою, не працювати над колективом. Не стежити за власною поведінкою, словами, вчинками.

Страшні наслідки токсичного лідерства для людей, які відчули на собі його вплив. Вони втрачають довіру, у них з’являються стереотипи: «всі вони однакові», «мене, як завжди, використають і виженуть» тощо. Люди отруєні нечесністю, несправедливістю, маніпуляціями. Іноді потрібні психологи, щоб вийти з цього стану. Усе ж таки варто ризикувати, шукати новий колектив, надіятися на краще, не залишатися в минулому. Варто розвивати в собі здоровий оптимізм, філософське ставлення до життя, віру в людей.

Олександр НЄГРОВ, лідеролог, засновник і президент інституту Hodos
За матеріалами подкасту «Лідерство без мемів»

"Благовісник", 4,2022